"Очікувані виплати (жертвам нацизма - ред.) не відповідали достатньою мірою нашим вимогам. Але ми завжди (та й не тільки українська сторона) розуміли: не можна затягувати до безкінечності переговорний процес (с немецкой стороной - ред.)" - об этом идет речь в статье заместителя председателя наблюдательного совета Украинского национального фонда "Взаимопонимание и примирение" при Кабинете министров Украины, лидера депутатской группы Народного блока Литвина в Верховной раде Игоря Шарова. Статья называется "По законам памяти" и размещена в свежем номере "Голоса Украины".
"Ми повинні були враховувати вік жертв нацизму, стан здоров'я цих людей, їх високу смертність. Тягар моральної відповідальності перед ними вимагав від всіх учасників переговорів піти на розумний компроміс.
Так було розподілено 10 мільярдів дойче марок, 8.25 мільярдів пішли на безпосередню виплату тим, чия рабська праця використовувалась в Німеччині, 1.724 мільярди - для українських остарбайтерів.
Про етапи виплати. Австрійська республіка виділила для виплати українським підневільним робітникам, які перебували під час війни на її території, майже 78.5 мільйонів євро. До речі, виплату в розмірі 85.4 млн. Євро одержали майже 43 тисячі наших співвітчизників - за рахунок коштів, невикористаних іншими партнерськими організаціями. Призначена виплата від Австрійської республіки була проведена в один етап. Зовсім інакше йшла справа з виплатою від ФРН. Вона відбувалася в два етапи. Першу її частину одержали всі жертви нацизму 473 709 осіб та правонаступники тих, хто помер, не дочекавшись виплати. Практично всім потерпілим була призначена і друга частина виплати. З лютого 2004 року почалася виплата цього другого траншу. На 10.11.2005 рок її вже одержали 463.6 людей" - говорится в статье.