Є загострення в українсько-туркменських та в українсько-російських газових стосунках. Причому Туркменістан не є ворогом України, але він змушений в контексті впливу Росії (Туркменія є однозначно залежною від Росії щодо транспортування свого газу – авт.) втягуватися в сферу тих умов, які виставляє РФ. Потім ще й Узбекистан втягується в диктування Росією всіх правил гри на європейському газовому ринку.
Проблема України полягає в тому, що вона весь час обороняється і не проявляє жодних ініціатив. Це є слабкість енергетичного блоку Уряду як Тимошенко, так і Єханурова.
Ці загострення треба ліквідовувати. Але для цього не треба відповідати – „ні”, на все, що говорять Росія та Туркменія. Тому що якщо Туркменія говорить про 120 чи 160 доларів за 1 тис. куб м. газу, а Україна відповідає – „ні”, то результату немає. Якби Україна перейшла в наступ, з точки зору ініціатив, то тоді була б і розмова. На жаль, Україна поки що нічого не пропонує.