Коли шарахнула „Аврора”, то виявилося, що один холостий залп став найбільш руйнівним. Потім 70 років розхлебтували це. А „помаранчевий” залп виявився набагато абсурдніший та короткотриваліший. Вистачило року, щоб ілюзій не лишилося майже ні в кого. Ще якийсь час все це протриває, ще декілька років нам доведеться вилазити з економічної кризи, яку натворили під час цих „помаранчевих” подій. Але це значно менше, ніж та руйнація, яка пройшла за тих 60-70 років радянської влади, яка відкинула нас на століття назад від усього цивілізованого світу. Але аналогія існує. Тоді ми пішли взагалі в тупиковий бік, а зараз ми просто пригальмувалися в той момент, коли ми десь йшли в індустріальному розвитку, в тому ж самому ключі, який вже світ весь пройшов, і тут раптом захотілося робити якісь ідіотські експерименти. Оце бажання експериментувати зі своєю країною, не думаючи про можливі наслідки, абсолютно аналогічне що в тій, що в цій революції. Повторний досвід цих кількох революцій перетворює мене з полум’яного революціонера в поміркованого еволюціоніста. Звичайно, дуже хотілося б змінити все прекрасно і гарно, але вже треба розуміти, що нічого доброго ні одна революція не принесла. Завжди вона закінчується таким занепадом, з якого треба вилазити десятиліттями.