Пародія з висуванням-засуваням кандидатури Присяжнюка засвідчує, що Секретаріат Президента як безвідповідально ставився до кадрових питань, так і продовжує ставитися. Якщо таку поведінку демонструє не Держсекретаріат, а невідоме нам «близьке оточення» Президента, яке і формує кадрове наповнення в державі - то це ще гірше. Очевидно, що рішення по кадрах приймаються не зважено, а в залежності від миттєвих симпатій-антипатій.
Щодо самого Присяжнюка: кілька днів поспіль циркулювала інформація буцімто Президент «твердо гарантував» місце Генпрокурора водночас трьом особам - Присяжнюкові, Дрижчаному та Гайсинському. Якщо це правда, то, швидше за все, Президент просто не хоче ніякого Генпрокурора. В такому випадку Президента задовольняє ситуація, коли на чолі Генпрокуратури буде в. о., а не повноцінний керівник, відповідно буде набагато більше шансів контролювати це силове відомство. В такому разі Президент не зацікавлений, щоби будь-який з кандидатів набрав більшість голосів у Верховній Раді. Ті, хто радять Президентові цей сценарій, підштовхують гаранта Конституції до наступної політичної кризи. В інтересах Президента мусить бути стабільна система влади, а не «система невпевненості".