На превеликий жаль, сьогодні у владі не відпрацьовується жодна кадрова політика, абсолютно не має ідей по кадровому резерву. Коли робляться досить серйозні резонансні дії центральної влади, наприклад, як звільнення Генерального прокурора, у них навіть немає спроби наперед продумати наступні кроки, хто має бути наступним Генеральним прокурором, чи хоча б принаймні критерії, за яким має призначатися новий Генеральний прокурор.
Коли сьогодні ідуть розмови, що Президент ще визначається яким має бути Генпрокурор, чи політичною фігурою, чи більше юридичною, знаєте, після такої довгої паузи виглядає принаймні досить смішно.
Що стосується самого Присяжнюка, мені важко його характеризувати, як і мотиви відмови від його кандидатури. Це дійсно, лише доказ кадрової чехарди. Він людина не помічена в жодних корупційних скандалах, ні в особливо якихось великих досягненнях. Тому ту більше мова не про нього, а про самого Ющенка, що в його Секретаріаті, і в нього в самого в голові робиться з цього приводу. Мені здається, що це все не логічно.