I-репортеру вдалося зв‘язатися з власником спаленого «Бентлі» Валідом Арфушем, видавцем журналу «Папарацці», який нині перебуває в Україні для надання свідчень МВС.
Розмова, ясна річ, точилася навколо слідства, скандалу, президентського синка Андрія Ющенка та скандального випуску «Папарацці» з фотографіями Андрія на відпочинку в Туреччині.
– Пане Арфуш, Вас уже допитали в МВС?
– Так, мене допитували три дні поспіль. 18 жовтня я прилетів із Парижа, і з наступного ж дня почав ходити на допити. Перший день мене допитували 6 годин, другий – теж 4-5, а на третій день мене возили на місце злочину проводити слідчий експеримент.
– А Вам відомо, чи на допити викликали Андрія Ющенка?
– За словами слідчих, іще ні. І нікого з його оточення – так само. Зате зараз допитують усіх моїх працівників, навіть водіїв.
– Із журналу «Папарацці»?
– І з «Папарацці», і з радіо «СуперНОВА».
– А що саме цікавить слідчих у розмовах із вашими співробітниками?
– Розпитують, чи хороший я начальник, чи нікого з них колись не образив.
– Тобто допитують не по справі, а просто збирають на Вас компромат?
– Так, компромат. Це саме те слово.
– А чи не намагалися зв‘язатися з Вами особисто Андрій Ющенко чи його представники?
– Представники на контакт не виходили, адже кожна така розмова ще більше ускладнила б ситуацію.
– А погрози не припинилися?
– Погрози не погрози, але мені дали зрозуміти, що хоч мені й надано державну охорону, це для мене ще нічого не означає.
– А хто саме Вам сказав це? Анонім?
– Ні, цілком конкретна людина.
– Не можете назвати її ім‘я?
– Ні, адже кожна моя заява робить моє становище ще більш небезпечним.
– Ви не довіряєте наданій Вам держохороні?
– Це ж охорона не моя особиста, а охорона МВС.
– Ви побоюєтесь, що вони в певний момент можуть відмовитися Вас захищати?
– Чому ж? У них є вказівка від керівництва надавати мені захист. Проте в них, напевно, є й інші вказівки… Нині я почуваю себе в значно більшій небезпеці, ніж до всієї цієї історії.
– А яким накладом було видано скандальний номер «Папарацці»?
– Це краще спитати в директора. Але наклад був більший, ніж зазвичай, – ми постаралися використати скандал навколо цього номера. А загалом у середньому виходило 62 тисячі примірників (
дозволимо собі засумніватися – І-РЕПОРТЕР).
– І як, розкуповують «компромат»?
– Так, у нас уже практично жодного примірника не лишилося – дістати номер неможливо.
– Та невже? В метро на кожній розкладці лежить ваш журнал, і чомусь його досі не «розмели»…
– О! Тоді це для нас добра новина. А то вже люди телефонують, скаржаться, що номера ніде нема.
– Настільки зросла популярність видання?
– Так, це, само собою, дуже добре, але зараз з огляду на ситуацію це нас не дуже тішить.
– То як би Ви оцінили нинішній стан свободи слова в Україні?
– Свободи слова? Її просто немає.
– А коли, на Вашу думку, було гірше? За Кучми чи нині, за Ющенка?
– Зараз набагато гірше. Тоді ми чітко знали, що можна писати, а що – не можна. А тепер нібито можна, але насправді багато що заборонено.