Я вважаю, що вся ця публіка деморалізована. Люди, які так багато украли не можуть проявляти себе морально в інших сферах. Звичайно, що вони ходять по порно-сайтах, і це, мабуть, не найбільший гріх, який вони собі дозволяють.
Боротися з цим можна тільки одним способом – чиновники мають панічно боятися народу. Тобто чиновники Київської мерії повинні панічно боятися киян. Насправді, кияни ще не показували зуби.
Мерія уже звикла, в тому числі і нашими зусиллями, що щодня хто-небудь бунтує біля її входу. Вони ще огризаються, коли хтось намагається дійти до їхніх кабінетів. Тобто вони все ще почувають себе затишно у своїх лігвах-кабінетах. Це треба пробивати. Вони ніде не повинні почувати себе затишно.
Це, до речі, українська традиція поводження з владою. Ще Богдан Хмельницький під шапкою постійно носив броньовану місюрку. Він її ніколи не знімав, навіть удома, боявся, що соратники розіб’ють голову кливцем. Тобто українські начальники в 16-17 столітті панічно боялися своїх підлеглих, тому що нація була бурхлива, вона бунтувала. Треба було мати не аби яку мужність, щоб бути керівником в Україні на будь-якій посаді. А тут розслабилися. Зараз чомусь у нас практикується чинопочитання, і чиновники вважають, що їх не можна не тільки критикувати, а на них не можна навіть подивитися. Має бути активний громадський спротив, і ніхто з них не повинен почуватися спокійно до тих пір, поки не почнуть нормально працювати, і будуть боятися красти.
Щодо заяви Омельченка про те, що журналісти мають знайти „грішних” чиновників, то, я думаю, що Сан Санич просто втратив будь-який грунт під ногами, він сильно відірвався від дійсності. Він вважає, що він має тільки права, і ніяких обов’язків, як чиновник, він не має. Насправді, це його прямий обов’язок, слідкувати за використанням бюджетних коштів, ресурсів і можливостей мерії, апарату і т.д. навіть цими словами він показує, що не може керувати містом.