За словами джерела в уряді, почерк
Яценка простежується у геніальності роботи з деталями. Зовні законопроект виглядає «чистим». Депутат, який читає його по діагоналі, ніколи не побачить глибоко заховані нюанси, на основі яких після затвердження закону буде побудована корупційна схема.
В четвер був винесений на друге читання законопроект про внесення змін до чинного закону про державні закупівлі №753.
Для багатьох прийнятий документ стане несподіванкою. Річ у тім, що на сайті парламенту опублікований старий варіант законопроекту - в січневій редакції.
У розпорядження «Економічної правди» потрапив остаточний варіант, який редагували в кінці березня. Серед чиновників економічних відомств і парламентарів це сьогодні, мабуть, один з найбільш популярних текстів.
«На руки» його отримали навіть не всі депутати економічного комітету Верховної ради, а всі інші побачать в останню мить.
Не знають, про що піде в тексті мова, і міжнародні спостерігачі із Світового банку, Міжнародного валютного фонду і Європейського союзу, які в минулому активно цікавилися цією темою.
Текст змін до закону про Державні закупівлі, який приховує Яценко, можна прочитати тут.
Цей документ почали писати ще при уряді Юлії Тимошенко. Після ліквідації скандальної Тендерної палати парламенту знадобилося чимало часу, щоб прийняти закон про державні закупівлі.
Певний час ця сфера регулювалася тимчасовою постановою Міністерства економіки, породжуючи корупцію вже в структурі урядового відомства.
Шляхом довгих дискусій і складних переговорів рамковий і недосконалий закон про держзакупівлі був прийнятий у лютому 2010 року. Підписуючи текст, президент Віктор Янукович розпорядився підготувати проект поправок до нього, аби в найближчому майбутньому внести його на розгляд парламенту.
Нинішній документ - результат цієї роботи. Вже з перших рядків тексту помітно, що його спіткала доля всіх попередніх - проект спотворили на підході до другого читання.
Відомий навіть автор спотворень - творець і колишній керівник пріснопам'ятної Тендерної палати Антон Яценко, голова підкомітету з питаннь регулювання ринку державних закупівель, державного замовлення, конкурсів та діяльності державних підприємств комітету Верховної ради з питань економічної політики.
Природно, всі правки належать не йому особисто, а іншим депутатам. Тим не менш, джерело «ЕП» в Кабміні стверджує, що всі ці зміни згенеровані саме Яценком. «Відчувається рука майстра», - говорить чиновник.
Як відомо, недавно Яценко вийшов з фракції БЮТ і увійшов до фракції Партії регіонів у парламенті. Одночасно з цим, у депутата закінчилися серйозні особисті проблеми.
Відразу після виборів президента засновник Тендерної палати увійшов в систему влади і став негласно керувати держзакупівлями. Писали також, що від імені компартії його поставили наглядачем над новим міністром економіки Василем Цушком і головою Держфінпослуг Василем Волгою.
Навесні 2010 року в долі Яценка почався кризовий період. У травні нардеп отримав удар в обличчя від екс-міністра економіки Василя Цушка.
Почалося розслідування. Подейкували, що, незважаючи на недоторканність, нардепу довелося виїхати з України. Інакше його могло чекати що завгодно - аж до зняття особливого статусу і конфіскації майна.
Сам мордобій більшість сприйняла як спеціально розіграну комбінацію. Мовляв, Яценко і Цушко домовилися так зробити, бо про ділові зв'язки між ними у Верховній раді не говорив хіба що лінивий.
Більше того, подейкували про якісь родинні зв'язки двох депутатів. Навіть після травневого інциденту Василь Петрович на подив пізно приймав деякі рішення, які могли зашкодити Антону Володимировичу.
Втім, є й інші люди, які стверджують, що між Яценком і Цушком відносини зіпсовані ґрунтовно. Сам Цушко ображається на будь-які натяки на дружбу з Яценком і стверджує, що був і залишається великою загрозою для творця Тендерної палати.
«Економічну правду» він навіть переконував, що готовий дати колишньому бютівцю в обличчя ще раз, якщо той дасть привід.
Сьогодні Цушко очолює Антимонопольний комітет, і з його діями пов'язаний гучний скандал у сфері держзакупівель. Згідно з останнім законом, повноваження щодо оскарження тендерів передали АМКУ.
Ці повноваження були застосовані в недавньому конфлікті навколо закупівлі Міністерством оборони послуг із забезпечення солдатів їжею.
На основі скарги АМКУ заблокував проведений тендер, і Міноборони було змушене звертатися до Мінекономіки за узгодженням закупівлі у єдиного постачальника.
Підсумком операції стало те, що прем'єр-міністр звільнив з посади заступника міністра економіки Олександра Сухомлина, який займався узгодженнями тендерних процедур.
Разом з ним посади начальника департаменту з держзакупівель позбувся Віталій Абасов. Втім, за інформацією джерел «ЕП», він скоро повернеться на цей пост як людина першого віце-прем'єра Андрія Клюєва.
Невідомо, чим пожертвував Яценко, але його проблеми з новою владою закінчилися. Кажуть, що він періодично зустрічається з Клюєвим, хоча це може бути і простим збігом обставин.
Тим не менш, за словами джерела в Кабміні, саме Яценко в комітеті парламенту з економічної політики допрацьовував законопроект про держзакупівлі.
Фірмовий стиль колишнього хресного батька Тендерної палати - дописувати потрібні правки на етапі між першим і другим читанням. Ці правки завжди одні й ті ж по суті, хоча можуть відрізнятися за оформленням.
Зазвичай вони передбачають один з двох варіантів.
Перший - наділення якогось державного органа або недержавного підприємства особливими повноваженнями у сфері держзакупівель.
Наприклад, йому надається право скасувати тендер, який вже відбувся на основі нововиявлених обставин. Навіть якщо потім з'ясується, що обставини надумані, результати тендера скасовуються.
Другий - для проведення тендера або погодження держзакупівлі в одного учасника необхідно отримати особливий дозвіл або довідку.
Інакше, навіть якщо такий дозвіл не передбачено в законодавстві, держзакупівля не буде проведена. Для отримання «добра» підприємству треба йти в якесь місце. Це може бути державний орган або недержавне підприємство. Плати - або не зможеш закупити.
Нинішній законопроект не став винятком. Варто відзначити кілька ключових моментів, на основі яких в Україну може повернутися привид Тендерної палати.
Перший момент. Розширення переліку випадків, у яких можна не застосовувати закон про держзакупівлі.
Після першого читання цього закону виник скандал. Євросоюз взагалі розглядає будь-які винятки із загального правила як привід для корупції. Тому, побачивши величезний перелік винятків у новому законопроекті, він заблокував виділення чергового траншу цільової допомоги України в розмірі 126 мільйонів євро.
Взагалі ЄС на будь-які спроби вивести щось з-під дії закону дивиться як на пряме порушення принципів добросовісної конкуренції, відкритості і прозорості.
Після блокування траншу уряд схаменувся і пообіцяв все виправити. Проте у документі, який має «Економічна правда», перелік винятків став ще ширшим. Швидше за все, Україну чекає черговий скандал, і ЄС вимагатиме від уряду або Адміністрації президента ветувати закон. Інша річ, чи прислухається Україна.
Другий момент. Новий закон передбачає страхування відповідальності за договором. Страховка укладається з переможцем тендера. Тут же записано, що порядок цього страхування буде визначатися спільним рішенням Мінекономіки і Держфінпослуг.
Навесні 2010 року Яценко давав зрозуміти, що він курує Держфінпослуг, а після отримання індульгенції від нової влади він напевно зрісся з Мінекономіки, яке фактично очолює перший заступник міністра Вадим Копилов.
Корупційна суть пропозиції така. Порядок страхування затверджується не законом і навіть не постановою Кабміну, а звичайним наказом. Максимум - це буде спільний наказ двох відомств.
Звичайно, його доведеться зареєструвати у Мін'юсті, але «протягнути» наказ через Мін'юст набагато легше, ніж закон або постанову уряду.
У цей наказ легко вписати схему, яка дозволить отримувати «відкати». Наприклад, гроші будуть вимагати за надання якоїсь довідки, яку даватиме потрібна контора.
Необхідність цього документа буде пояснюватися тим, що потрібно захистити державу на той випадок, коли переможець тендера не зможе виконати свої зобов'язання.
Щось схоже в минулому впроваджувало керівництво ліквідованої Тендерної палати, створюючи додаткові обслуговуючі центри, які супроводжують процедури торгів, що автоматично здорожувало вартість проведення закупівель.
Крім того, законопроект запроваджує нову обов'язкову процедуру - забезпечення виконання договору про закупівлю.
Згідно з документом, вона застосовується до всіх процедур закупівель, передбачених цим законам і до закупівель за рамковими угодами. Вартість такого забезпечення становитиме 15% - сьогодні до 5% - від вартості договору про закупівлю товарів і послуг.
Це чималі гроші, якими можна вміло керувати. Наприклад, Костянтин Григоришин місяцями не міг забрати 400 мільйонів гривень забезпечення, яке він вніс за участь у конкурсі з приватизації Одеського припортового заводу.
Третій момент. У Мінекономіки з'являється функція аналізувати ефективність здійснення закупівель. Це означає, що воно буде мати право моніторити і припиняти процедуру закупівлі.
Як випливає з правок до документа, моніторинг закупівель - це збір та обробка інформації, яка стосується здійснення замовником державних закупівель, у тому числі аналіз ефективності здійснення цих закупівель.
Не виключено, що таким чином Клюєв «відбирає хліб» у Контрольно-ревізійного управління, де сьогодні зосереджена функція моніторингу в сфері держзакупівель.
Примітно, що в законі не вказано, як саме здійснюється моніторинг, відсутні і терміни розслідування. Це означає, що всі нюанси будуть затверджені наказом уповноваженого органа, тобто Мінекономіки, в якому можна написати що завгодно.
Якщо хтось попрацює над цим порядком, вийде цікава схема. Не виключено, що у Мінекономіки все буде прописано так, щоб отримати широкі повноваження.
Під приводом проведення моніторингу процес можна затягувати скільки завгодно, але як тільки учасник заплатить повз каси - торги можна буде відновити.
Привід для проведення моніторингу є завжди, особливо при закупівлях в одного учасника. Якщо раніше для неї потрібно було отримати погодження Мінекономіки, то в разі прийняття закону сам покупець повинен дивитися, чи підпадає він під критерії, за якими можна відмовитися від проведення тендера.
Якщо він порушить критерії, то повинен буде сам пояснити прокурору, чому. Це позитив.
З іншого боку, завжди є привід для додаткового дослідження подібної угоди. Одна річ, коли підприємство бере на себе відповідальність, і зовсім інша - коли перевіряє об'єктивний працівник Мінекономіки.
Четвертий момент. На рівні держзакупівель повториться те, за що постійно критикують Контрольно-ревізійне управління. Сьогодні КРУ оцінює збитки від дій чиновників на основі власних, досить спірних методичних рекомендацій.
У нинішньому законі передбачено, що Мінекономіки наказом затвердить свою методику визначення збитків при держзакупівлях. Також воно отримає право давати висновок щодо суми завданих державі збитків.
Взагалі-то, це нонсенс. Якщо адміністративний орган має право робити такі висновки, автоматично виникає мільйон питань. Наприклад, в чиїх інтересах робитимуться такі висновки.
Не виключено, що цією оцінкою буде займатися відроджена Держінспекція за цінами, яку очолив Клюєв.
П'ятий момент. Вводиться поняття банку-агента з обслуговування держзакупівель. Ним може бути банк, який частково або повністю належить державі. Це перший критерій відбору, в результаті якого перевагу отримують п'ять установ з 170-ти.
Також будуть внесені зміни в закон «Про банки і банківську діяльність». Мінекономіки зможе визначати, який банк відповідає критеріям, а який ні. В результаті, може залишитися тільки одна обрана установа - через неї і спрямують всі потоки.
Уповноважений банк повинен буде гарантувати, що підприємство - учасник тендера платоспроможний. Це ще один критерій відбору, який може призвести до корупції.
Банк може робити висновки на власний розсуд. Наприклад, якщо у нього на рахунках не буде грошей даного підприємства, то воно виявиться потенційно неплатоспроможним. Слово «потенційно» ніхто не помітить.
Шостий момент. У кінцевих положення діючого закону прописані тимчасові винятки для певних видів закупівель. Пояснювалося це гучними гаслами, наприклад, необхідністю швидко підготуватися до «Євро-2012». Природно, це привід для корупції.
Сьомий момент. У нинішньому законі про держзакупівлі є перелік актів, які потрібно прийняти для проведення особливих видів закупівель. Однак їх не розробили. Тимчасом навесні 2011 року закінчилися всі терміни, які відводилися для їх прийняття.
У новому проекті історія повторюється. Обіцянка прийняти закони залишається, але терміни відсуваються на 30 жовтня 2011 року і навіть на 2012 рік. До тих пір закупівлі у певних галузях повинні проводитися в порядку, передбаченому урядом.
За словами джерела «ЕП» в уряді, почерк Яценка простежується і в геніальній роботі з деталями. Зовні законопроект виглядає «чистим». Депутат, який читає його по діагоналі, ніколи не побачить заховані нюанси, на основі яких буде побудована корупційна схема.
«Економічній правді» вдалося виділити сім основних нюансів. Причому майже всі вони стосуються розширення особливих повноважень Мінекономіки. Це означає, що саме в рамках цього міністерства виникне примара Тендерної палати.
За останньою інформацією, в парламенті нібито відбулися консультації, і деякі «блохи» будуть прибиратися. Однак що це означає?
Якщо є депутатські правки, їх потрібно виносити на голосування. Отже, поки що можна вважати, що всі потенційні корупційні схеми зберігаються.