Що об’єднує «Львівморепродукти», КСП «Гряда», «Сортнасіннєовоч», «Львівбудкомплектацію» і багато інших підприємств Львівської області? Їх поцупили у колишніх власників. І ті роками безуспішно намагаються шукати правди у місцевого «кривосуддя». Причина того, що Феміда захищає рейдерів, - прозаїчна: син голови Львівського апеляційного суду працює в компанії, яка займається юридичним супроводом незаконних схем.
У Львові добре знають бізнесмена, главу концерну «Абданк» Назарія Брезіцького. Знають з поганої сторони. Хоча сам він називає себе майданівцем, пластуном, патріотом, християнином, випинаючи напоказ благодійність, забувши слова Євангелія: «не творіть милостині вашої перед людьми для того, щоб вони бачили вас: інакше не буде вам нагороди від Отця вашого Небесного. Отже, коли твориш милостиню, не сурми перед собою, як роблять лицеміри в синагогах і на вулицях, щоб прославляли їх люди». П'ять років тому в християнську благодійність Брезіцького повірив і багаторічний власник ТОВ «Львівморепродукти» Віталій Кошлак. А виявилося, під «овечою шкурою» ховався «хижий вовк».
БУЛО ВАШЕ, СТАЛО НАШЕ
У 2016 році Кошлак і Брезіцький домовилися: перший поступається 50% власності статутного капіталу другому, а той натомість погашає заборгованість підприємства перед кредитором «Фінанс Траст Груп». Причому отримати половину Брезіцький міг тільки після виконання своєї частини угоди.
Але далі історія розвивалася за нехитрою рейдерською схемою з елементами криміналу. Спочатку 50% ТОВ на прохання «благодійника» Брезіцького переписали на його матір, Галину Брезіцьку. Згідно з відкритими джерелами, вона з Пилипом Кошлаком, сином Віталія Кошлака, і зараз володіє цим підприємством в рівних частках. Але в реальності це не так.
Втершись у довіру, Брезіцький перестав виплачувати кредитний борг. Віталій Кошлак спробував домовитися з горе-партнером, але той навідріз відмовився платити. Гірше того - погрожував фізичною розправою. Підтвердження цього є на аудіозаписах. Кошлак, думаючи, що врятує підприємство від рейдерів, своїми силами оплатив залишок боргу. Після чого кредитори видали довідку: претензій до «Львівморепродуктів» не мають. Але, як виявилося, афера була багатосерійною.
Підприємство попросило кредитора прибрати з держреєстрів записи про іпотеку і обтяження на заставне майно, однак отримало відмову. Причина - нібито зрив графіків погашення заборгованості. Ба більше, кредитори анулювали раніше видані ними ж довідки. Очевидна злочинна змова. Зрозумівши це, законне керівництво «Львівморепродуктів» у квітні 2017 року звернулося до Господарського суду Львівської області, а наступного дня - до Господарського суду Києва.
Відтоді ходіння по судових муках не припиняється. Ця історія обростає новими подробицями, а в «театрі» Брезіцького грає ціла трупа - адвокати, судді, формені бандити. Останніх «добрий самаритянин» Брезіцький задіяв 28 грудня 2017 року, коли відбулося захоплення підприємства. Загарбники поміняли замки в дверях і жорстоко побили Пилипа Кошлака - від нього вимагали переписати його частку корпоративних прав. Рукоприкладством відзначився і сам Брезіцький. Про це теж чудово всі знають.
Чому ж власники «Львівморепродуктів» за стільки років не можуть добитися правди в судах, адже наявні всі ознаки афери? Тому що наша судова система - глибоко корумпована. Інтереси рейдерів у цій справі представляє Адвокатське об'єднання «Абданк», засновниками якого є Ірина Максимишин і Юрій-Іван Каблак. Останній - син голови Львівського апеляційного суду Петра Каблака. А до колегії суддів, які слухають справу «Львівморепродуктів», входить заступник Петра Каблака Роман Цяцяк. Незважаючи на пряму залежність від свого начальника, про самовідвід він не заявляє.
Як бачимо, на стороні Брезіцького фактично весь апарат Львівського апеляційного суду на чолі з головою. Закономірно, що підтримка в суді через родинні зв'язки дозволяє цьому львівському баризі і політику-невдасі домагатися успіху в судових справах! Навіть якщо правова позиція жертв афер аргументована куди краще, ніж позиція Брезіцького.
КИЇВ ДАЛЕКО, ЗЕЛЕНСЬКИЙ НЕ БАЧИТЬ
«Львівморепродукти» не єдина компанія, яку хакнули рейдери. Причому їхня схема не відрізняється креативністю: Брезіцький знаходить підприємства з важким фінансовим становищем, а його особистий адвокат (і за сумісництвом його - одруженого батька двох дітей - коханка) Ірина Сідловська спільно з юридичним блоком концерну «Абданк» розробляють і оформляють документи для реалізації афер. Коли ошукані бізнесмени йдуть по правду до суду, там їх чекають підгодовані аферистами «служителі Феміди».
Восени минулого року Назарій Брезіцький вирішив позмагатися з Андрієм Садовим і Олегом Синюткою за пост мера Львова. Він провалився з ганьбою, отримав всього 0,4% голосів. Інакше і не могло бути, - львів'яни чули про подвійну мораль цієї людини. Ще в 2009-му Брезіцький безпосередньо брав участь у рейдерському захопленні ВАТ «Сортнасіннєовоч». За кілька днів до Нового року в кабінет гендиректора підприємства Михайла Мельника вдерлися люди в камуфляжах, силою відібрали ключі від сейфа, де зберігалися статутні документи, а потім виштовхали літнього керівника геть. Загарбники пред'явили псевдопротокол загальних зборів акціонерів, на якому новим гендиректором обрали ... Брезіцького. Який не мав раніше до підприємства жодного відношення. Та й головні акціонери, як виявилося, були не в курсі, що такі збори взагалі відбулися. Коли вони звернулися до «Гал-Ера», реєстратора акцій «Сортнасіннєовоч», з'ясувалося, що у них дивним чином без їхнього відома скоротилася кількість акцій. Держкомісія з цінних паперів і фондового ринку провела перевірку реєстратора і анулювала його ліцензію. Але повернути «Сортнасіннєовоч» законним власникам так і не вдалося. Брезіцький досі значиться директором підприємства.
У вересні 2011 року цю рейдерську схему детально аналізувало «Дзеркало тижня». Якщо коротко, то поки Мельник через суд поновлювався на посаді гендиректора і відвойовував своє підприємство, загарбники провели збори акціонерів, де цю посаду скасували, замінивши спочатку на просто директора, потім на президента.
Прізвища Брезіцького і його подільників регулярно спливали і в інших рейдерських захопленнях: ВАТ «Львівбудкомплектація», КСП «Гряда» і так далі. В останньому випадку схема нагадує аферу з «Львівморепродуктами»: співвласники фермерського господарства позичили у Брезіцького солідні гроші під заставу майна КСП, а той подав позов на цю суму і виграв. Просто хрестоматійно. Незгодні з рішенням райсуду в Жовкві спробували його оскаржити, доводили шахрайську змову, але всі шляхи ведуть у ... Львівський апеляційний суд. А там - все схвачено.
У січні 2018 р львівський журналіст Руслан Оруджев, розслідуючи діяльність Брезіцького і Ко, дійшов висновку: системність і зразкова організованість свідчить про постійну команду і рейдерські замашки. Власники «віджатих» підприємств змушені йти до суду, де в одній упряжці адвокати «Абданк» і судді. Причому, і вищі суддівські органи в столиці, і Рада адвокатів Львівської області, і місцева влада абсолютно байдужі до низки скандалів, в яких фігурують одні й ті самі: Брезіцький і члени його сім'ї, Сідловська, Максимишина, син і батько Каблаки, Цяцяк ...
Виникає закономірне запитання: чому триває це свавілля, коли рейдери і судді працюють рука об руку ?! Переадресуємо питання на саму верхівку: або президент Володимир Зеленський хоче реформувати судову систему і розжене цю шайку, або судді, які щільно загрузли в корупції, помножать його самого на нуль.
